Травень, субота, ранок, сонце та вітер. Перед очима група (тренування йде більш ніж півгодини), а у вухах сирена. Розгалуження уваги на виправлення помилок і одночасно розрахунок часу, щоб встигнути, якщо загроза стане неминучою, всім завчасно дістатися до укриття — воно майже поруч. Краєм ока бачу , що нас знімають перехожі — третій рівень уваги та мрія побачити це відео. Мене та Валерію Іноземцеву увечері «сконектіли». Завдяки їй та з її згоди тепер можна неупереджено подивитись на «Тайцзі в Дніпрі» збоку і дізнатись, як нас сприймають і що про нас думають ті, хто ще не з нами.

А відео можна дивитись у ФБ та відкритому ТГ каналі…